Синдром відчуження

Синдром відчуження — це психологічний стан, при якому індивід відчуває дистанцію або розрив між собою та іншими
людьми, своїми емоціями або навколишнім світом. Цей стан може проявлятися у вигляді емоційної відчуженості, соціальної ізоляції або
відчуття нереальності навколишнього середовища.

Синдром відчуження може бути наслідком різних факторів, таких як
тривала соціальна ізоляція, травматичні події, хронічний стрес або
психічні розлади. Важливою є своєчасна діагностика та втручання для
запобігання розвитку більш серйозних психічних розладів.

Основні характеристики синдрому відчуження:
1. Емоційна відчуженість: Втрата емоційного зв'язку з іншими людьми,
що може призвести до почуття самотності та ізоляції.

2. Соціальна ізоляція: Уникнення соціальних взаємодій та відчуття
відокремленості від соціуму.

3. Відчуття нереальності: Відчуття, що навколишній світ або власне
тіло є нереальними або віддаленими.

4. Зниження інтересу до діяльності: Втрата інтересу до звичних занять
та хобі.

5. Порушення самооцінки: Відчуття неповноцінності або зниження
самооцінки.

Джерела:

Радзівіл К., (2021). Відчуження дитиною одного з батьків як психологічний феномен: науково-теоретичне обґрунтування. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Відновлено з https://shorturl.at/Rs1s8

Мінделл, А., Франчесетті, Д., Джечеле, М., Рубал, Я. (2019). Відчуженість як центральний феномен у процесі психотравми у дітей: процесуальний підхід. Psychological Journal, 24(2), 123–130. Відновлено з https://shorturl.at/xdcEr

Мостова, Т.Д., (2014). Феноменологія «синдрому відчуження хвороби» при алкоголізмі та наркоманії: психологічні складові. Вісник Національного університету оборони України, 6(43), 341–345. Відновлено з https://shorturl.at/Lqy9X