Терапія самовдосконалення
Терапія самовдосконалення – це творче ставлення індивіда до самого себе, створення ним самого себе в процесі активного впливу на зовнішній і внутрішній світ з метою їхнього перетворення. Дослідники зауважують, що самовдосконалення майбутнього фахівця передбачає його самоосвітню діяльність. Терапія самовдосконалення виражає самоусвідомлення, самопізнання та саморозуміння, людина набуває здатності на власному досвіді усвідомити себе як цілісну, гармонійну індивідуальність, осягнути всі аспекти свого буття, долати дисбаланс між об’єктивним і суб’єктивним аспектами життя.
Ознаки
Виховувати у собі творче ставлення до праці, розвивати власні пізнавальні інтереси й творчу активність при опануванні знань;
Самопізнання на основі адекватної самооцінки й рефлексії;
Самоподолання перешкод, що заважають професійному самовдосконалюванню й просуванню до нових вершин;
Самовираження як здатність виявляти й позиціювати себе з кращими зразками освітнього досвіду
Коригування власної діяльності й поведінки.
Для усвідомленого самовдосконалення необхідно насамперед сформувати внутрішню мотивацію в саморозвитку та забезпечити умови задля її здійснення.
Пенькова, О. (2015). Самовдосконалення особистості і її самооцінка. Психологічний часопис, 1(1), 74–78. Відновлено з https://apsijournal.com/index.php/psyjournal/article/view/222/150
Стрельніков, Ю. (2018). Проблема готовності майбутнього вчителя до самовдосконалення. Імідж сучасного педагога, 3 (180), 5–8. Відновлено з https://isp.pano.pl.ua/article/view/131164
Рибалко, Л. С., Жуцзє, Д. (2022). Акмеологічний підхід у дослідженні проблеми професійного самовдосконалення викладача закладу вищої освіти, 4, 110–113. Відновлено з https://shorturl.at/QrqtC
Січкар, А., Дем’яненко, В. (2020). Педагогічна практика як мотиватор професійного самовдосконалення студентів. Освітологічний дискурс, 4 (31), 214–230. Відновлено з https://bit.ly/4as1Hzc