Соціальна ізоляція
Соціальна ізоляція – явище, при якому відбувається усунення індивіда або соціальної групи від інших індивідів або соціальних груп в результаті припинення або різкого скорочення соціальних контактів і взаємодій. Соціальна ізоляція може відбуватися як до окремої людини, так і до цілих спільнот.
Соціальна ізоляція розглядається науковцями у різних аспектах, зокрема у контексті впливу супутніх негативних явищ на психіку людини в умовах різних видів ізоляції, особливостей адаптаційних процесів, особливостей міжособистісної взаємодії в умовах групової ізоляції, проблем збереження психічного здоров’я в умовах соціальної ізоляції.
Виділено три параметри соціальної ізоляції: асоціальне усамітнення вдома, асоціальність із виходом із дому, вибіркова соціальність.
Наслідки:
- Передусім соціальна ізоляція може викликати негативні емоції (гнів, занепокоєння, смуток) та знижувати задоволення основних психологічних потреб (самооцінку, потребу в самореалізації) і когнітивних здібностей. Короткі форми соціальних розривів мають незначний вплив на тривожність індивідів. Це зазвичай пов'язано із тим, що соціально ізольована людина має змогу бути залученою до моніторингу в соціальних мережах за друзями та спілкування з ними. Проте соціальна ізоляція мінімізує якість комунікації.
- Стрес визнається дослідниками одним із головних наслідків соціальної ізоляції.
- Самотні люди схильні бути менш довірливими, більш тривожними і песимістичними.
- В умовах ізоляції також виявляється схильність до негативної оцінки оточуючих і їх поведінки, що, в свою чергу, негативно позначається на соціальній взаємодії особи та може відштовхнути людей, що її оточують, тим самим тільки посилюючи соціальну ізоляцію.
- Тривала ізоляція від навколишнього світу може призвести до появи депресії та суїцидальних думок, і підвищення ризику ранньої смерті.
- Однак очевидно, що вплив ізоляції на індивіда залежить від його характеру і світогляду. Багато хто сприймає ізоляцію від суспільства як тимчасову, а не як покарання, що призводить до мінімального дискомфорту, знаходячи в ізоляції нові грані для роботи і саморозвитку
Назви, які є синонімічними до терміну “соціальна ізоляція” – гостра, тривала або молодіжна соціальна ізоляція, або самоізоляція чи відчуження.
Харченко, Н. (2021). Соціальна ізоляція в контексті пандемії COVID-19. Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. Київ : Інститут психології ім. Г.С. Костюка. С. 73-75. Відновлено з: https://bit.ly/40Jquvi
Лисенкова, І.П., Данилова А.С., & Очнєва М.С. (2024, 28 травня). Соціофобія як результат соціальної ізоляції. Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія, випуск №1. С. 100-105. Відновлено з: https://shorturl.at/YfP8f
Іваніцька, Т.І. (2023, 23 лютого). Вплив карантину та соціальної ізоляції на психічний стан населення. Буковинський медичний вісник. Т. 27 № 1 (105). С. 67-72. Відновлено з: https://shorturl.at/LPuls
Франкова, І. (2018). Психологічна корекція соціальної самоізоляції. Медична психологія, №1. Київ : Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. С. 17-23. Відновлено з: https://shorturl.at/XeMjb .