Страх втрати

Страх втрати – емоційний стан, що виникає у відповідь на загрозу або реальність втрати значущих об’єктів, таких як близькі люди, матеріальні цінності, статус або здоров’я. Він може проявлятися у вигляді тривоги, депресії, почуття безпорадності або навіть фізичних симптомів, таких як прискорене серцебиття чи пітливість. На рівні свідомості страх втрати може виражатися у поведінці через уникнення ризику, надмірний контроль над ситуаціями або підвищену чутливість до невизначеності.

При аналізі страху втрати в психологічній науці використовуються такі категорії, як «екзистенційний страх», «емоційно-ціннісне переживання втрати», «тривожність» та «невизначеність». Дослідники розглядають страх втрати як фундаментальну частину людської психіки, що впливає на формування поведінки та емоційної стабільності особистості. Вважається, що страх втрати тісно пов'язаний із рівнем самосвідомості та особистісної зрілості.
Формування страху втрати пов’язане із соціокультурними факторами, вихованням, життєвим досвідом та рівнем особистісної адаптації. Дослідження підтверджують, що страх втрати може мати як конструктивну, так і деструктивну роль у житті людини. У контексті професійної діяльності цей страх може мотивувати до активного розвитку або, навпаки, спричиняти невпевненість і уникнення нових можливостей.

Посилання:

1. Александров, Ю. В. (2019). Поняття страху у психології. Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України, 134-139. https://univd.edu.ua/general/publishing/konf/102.pdf

2. Стрес і психологічна травма. Що з нами відбувається зараз. Нова українська школа. Доступно за посиланням: https://nus.org.ua/articles/stres-i-psyhologichna-travma-shho-z-namy-vidbuvayetsya-zaraz/