Самозахист емоцій

Самозахист емоцій — це комплекс свідомих і несвідомих психологічних механізмів, які спрямовані на захист людини від надмірного емоційного навантаження, стресу чи психотравмуючих переживань (у психології це не є офіційним діагнозом). Цей процес допомагає підтримувати емоційну рівновагу, зменшувати вплив негативних емоцій та зберігати внутрішню стабільність навіть у складних життєвих обставинах. Самозахист може бути як свідомим (людина цілеспрямовано уникає конфліктних ситуацій, обирає позитивний підхід до проблем), так і несвідомим (використання автоматичних захисних механізмів, таких як заперечення чи проекція). Механізми, які використовуються людиною, залежать від її особистісних особливостей, життєвого досвіду, рівня стресу та обставин. Якщо людина не може контролювати цей стан, він починає ставати проблемою сам по собі.

Основні прояви самозахисту емоцій:
Уникнення: Людина уникає ситуацій, які викликають у неї негативні емоції (наприклад, ігнорування конфліктів).
Раціоналізація: Спроба знайти логічне пояснення ситуації, щоб зменшити емоційний біль.
Проекція: Перенесення власних негативних емоцій або переживань на інших людей.
Заперечення: Відмова визнавати реальність неприємної ситуації.
Сублімація: Перетворення негативних емоцій у конструктивні дії (наприклад, творчість або інтенсивний спорт).


Література:
Андрейко, В. (2023). Відгородитися від світу стіною: що таке емоційна відстороненість, чим вона небезпечна та як її подолати. Відновлено з: https://shorturl.at/azTTx
Макалюк, Б. (2023). Не можу нічого відчувати! Що таке емоційна відстороненість та що з цим робити. Відновлено з: https://shorturl.at/4Bp2x
Емоційний захист це… Український Психологічний Хаб (2024). Відновлено з: https://shorturl.at/jeIcs
Сюмар, Л. (2025). Чому я нічого не відчуваю? Як впоратися з емоційною відстороненістю. Відновлено з: https://shorturl.at/fwRBO