Соціальна інтеграція

Соціальна інтеграція – це залучення дітей з особливими освітніми потребами до участі разом з іншими дітьми у позакласній діяльності, однак вони не навчаються разом.
Соціальна інтеграція – це процес і стан поєднання різних складових частин соціуму, таких як індивіди та групи, в єдину соціальну цілісність або систему. Цей термін використовується в різних соціологічних теоріях, таких як функціоналізм, системологічні теорії, діалектична конфліктологія та мікросоціологія.
Термін «інтеграція» походить від латинського слова «integrate» — доповнювати, цілісний. У педагогіці термін «соціальна інтеграція» з’явився у ХХ ст. і застосовувався переважно стосовно проблем расових, етнічних меншин, а з 60-х років термін інтеграція почав означати зусилля, спрямовані на залучення дітей з особливими освітніми потребами до навчання у звичайних школах та пристосування їх до умов загальноосвітніх навчальних закладів.

Основні поняття, пов'язані з соціальною інтеграцією, включають:
Взаємозалежність: взаємодія та залежність між різними соціальними елементами.
Функціональна єдність: стан, коли всі частини системи працюють спільно для досягнення спільних цілей.
Соціальна диференціація: процес розподілу соціальних ролей та функцій між різними частинами суспільства.
Соціальна дезінтеграція: процес розпаду системи, коли її частини втрачають зв'язок одна з одною.

Джерела:

Волович, В. І. (2020). Соціологія. Короткий енциклопедичний словник. Відновлено з https://shorturl.at/zouk8.

Тітар, І.О. (2016). Поняття та критерії адаптації й інтеграції внутрішньо переміщених осіб і умови скасування статусу переселенця. Український соціум, 4(59), 58-61. Відновлено з https://shorturl.at/RylVI.