Емоційна зрілість

Психологічна зрілість, розвиток якої максимально відбувається в юнацькому віці – це розвиток відповідальності, самостійності та емоційної стійкості, вона сприяє адаптації до життєвих викликів. Взаємопов'язані аспекти особистісної стійкості забезпечують успішне вирішення ситуацій невизначеності, допомагаючи молоді зберегти емоційну рівновагу та розробляти ефективні стратегії подолання стресу. Психологічна зрілість є багатокомпонентним конструктом, що виявляється на різних рівнях взаємодії особистості та складається з соціально-психологічних та індивідуально-особистісних характеристик. Психологічна зрілість виражається через зрілість особистісну, соціальна, емоційну та інтелектуальну.Також термін емоційна зрілість схожий з терміном емоційна компетентність. Емоційна компетентність – це сукупність знань, умінь і навичок, які дозволяють приймати адекватні рішення і діяти на основі результатів інтелектуальної обробки зовнішньої і внутрішньої емоційної інформації. З позиції екзистенціалістів (Кьєркегор,С. Хайдеггер, М. Сартр, Ж.-П. Тіллих, П. Бінсвангер, Л. Босс, М.Мей, Р.Франкл, В. Лейнг, Р. та ін.) емоційна зрілість – це складова психологічного здоров’я, що проявляється в конструктивному перетворенні екзистенційної тривоги та знаходження мужності бути собою.

Джерела:

Томаржевська, І.В. Емоційна зрілість: теоретичний аналіз феномену. Видавництво: нпу ім. М.П.Драгоманова, м. Київ. Відновлено з: https://shorturl.at/gxKQN.

Москаленко, О. В. (2021). До проблеми дослідження психологічної зрілості особистості. Видавництво: науковий огляд. Відновлено з: https://shorturl.at/qqdxc

Стуліка, О. Б. (2024). Емоційна стійкість як важливий аспект розвитку особистісної зрілості в юнацькому віці. С. 120 – 124. Видавництво: молодий вчений. Відновлено з: https://shorturl.at/dEQtZ.