Синдром дефіциту мотивації
Синдром дефіциту мотивації – це психологічний стан, який характеризується низьким або повністю відсутнім рівнем бажання чи спонукання до дій, спрямованих на досягнення певних цілей або результатів. Цей стан може проявлятися в різних аспектах життя, включаючи професійну діяльність, навчання, соціальну активність, особистісний розвиток.
Основні характеристики дефіциту мотивації:
1. Зниження внутрішньої мотивації: людина може відчувати, що їй бракує внутрішнього бажання або натхнення для виконання навіть тих завдань, які раніше приносили задоволення або мали значущість.
2. Пасивність: у людини з дефіцитом мотивації часто спостерігається схильність уникати активної участі у повсякденних справах, відчуття апатії та байдужості до зовнішніх стимулів.
3. Низький рівень продуктивності: оскільки мотивація є ключовим чинником, що спонукає до досягнення результатів, її відсутність може призвести до зниження ефективності роботи чи навчання, проблем з організацією часу та концентрацією уваги.
4. Емоційне вигорання: часто дефіцит мотивації супроводжується станом емоційного виснаження, яке може виникати через тривале перевантаження або постійний стрес.
5. Слабка адаптивність: людина може відчувати труднощі з адаптацією до нових обставин або зміни середовища, оскільки відсутність мотивації ускладнює пошук нових рішень і викликів.
Види мотивацій:
1. Внутрішня мотивація: прагнення, яке йде виключно зсередини; воно не пов’язане з очікуваною винагородою, дедлайном або тиском ззовні.
2. Зовнішня мотивація: будь-яка причина, що спонукає людину виконувати роботу, крім радості від самої роботи.
3. Сімейна мотивація (ви будете працювати, якщо ви не мотивовані до цього внутрішньо, а лише тому, що це спосіб підтримати свою сім’ю фінансово).
Робота без внутрішньої мотивації та орієнтація лише на зовнішні фактори може призвести до вигорання. Крайньою формою цього явища стає депресія. Її слід відрізняти від лінощів, оскільки це повноцінна хвороба. З депресією та депресивними станами необхідно справлятися за допомогою фахівців (психотерапевта, психіатра, нутриціолога).
Мотивація не може бути завжди на стабільно високому рівні, її інтенсивність коливається у певному діапазоні. Іноді вона може відчуватися слабкою, коли людина втомилася, голодна або налякана (схильна до стресу). У таких випадках достатньо відпочити та виспатися, добре поїсти та заспокоїтися (дати тілу фізичний комфорт, а мозку розслабитись).
Однак, якщо мотивація все одно не повертається на бажаний рівень, варто вжити більш ґрунтовних дій:
1. Переглянути та переоцінити свої цілі.
2. Встановити пріоритети.
3. Сегментувати велику мету.
4. Підвищити свою впевненість.
5. Згадати, скільки вже пройдено і чого вдалося досягти.
6. Усунути моменти, які «просіли»
7. Мотиваційні тренінги та коуч-сесії.
Боротьба з дефіцитом мотивації потребує уважного підходу до свого стану та дій. Для початку важливо зрозуміти, чому вам бракує мотивації. Це може бути пов'язано з втомою, страхом невдачі, відсутністю чітких цілей або навіть перевантаженням завданнями. Усвідомлення причини допоможе знайти спосіб її вирішення.
Спробуйте поставити перед собою реалістичні цілі, які можна розбити на менші, досяжні кроки. Коли завдання виглядає менш об'ємним і чітко структурованим, його виконання стає простішим. Важливо також шукати джерела натхнення: читайте книги, дивіться мотивуючі відео або знайомтеся з історіями людей, які досягли своїх цілей, попри труднощі.
І найголовніше, будьте добрими до себе. Пам'ятайте, що кожна людина часом втрачає мотивацію, але це тимчасово. Невеликі кроки вперед щодня – це вже прогрес.
Український психологічний ХАБ. (2024). Психологічна енциклопедія. Дефіцит мотивації. Відновлено з: https://shorturl.at/Ejdw1 .
Лісовська, Л. (2023). Мотивація: що це, види та як підвищити. Відновлено з: https://shorturl.at/ehbFU.
Психологер. (2023) Мотивація: види, джерела, способи підвищення. Відновлено з: https://shorturl.at/mYlB8.
Боровик, І. (2024). Мотивація та продуктивність: як підтримувати натхнення в складні моменти. Відновлено з: https://shorturl.at/Cnqpe.