Соціальна гармонія

Соціальна гармонія є найбільш сприятливою для людини, створюючи всі необхідні умови для всебічного розвитку особистості, яка відтворює злагодженість на індивідуальному рівні.
Шлях до соціальної гармонії лежить у встановленні оптимальної рівноваги між вимогами суспільства й життєвими цілями і ідеалами особистості.
Стосовно соціальних систем найважливішим дестабілізуючим чинником, є соціальні конфлікти, а утворювальним, стабілізаційним чинником розвитку соціумів – соціальна гармонія.


Соціальна гармонія – це процес розвитку суспільства, завдяки якому відбувається перехід від станів загибелі, занепаду, гальмування до стану процвітання/гармонії та його підтримання. Як мета, гармонія передбачає успіх, процвітання, добробут, якість життя, відродження, виживання тощо як свої аспекти, але не обмежується ними, а перевершує і гуманізує їх, підпорядковуючи гармонії людини і соціосфери.


Соціальна гармонія містить у собі гармонію на багатьох рівнях:
1.країна
2.регіон
3.галузь
4.місто
5.компанія
6.сім’я
7.особистість

Джерела:

Данильян, О. Г. (2014). Місце та функції конфліктів у трансформаційний період розвитку суспільства. Вісник Національного університету Юридична академія України імені Ярослава Мудрого. (2), 5-12. Відновлено з https://shorturl.at/5vjwQ

Клешня, Г. М. (2024). Суб’єкт & суспільство у соціальному проектуванні (Doctoral dissertation, Національний авіаційний університет). Відновлено з https://shorturl.at/QhsrG

Кобець, О. В. (2009). Соціальна природа змісту правосвідомості особистості. Збірник наукових праць Інституту психології ім. ГС Костюка АПН України «Актуальні проблеми психології»: у, 12, 96-105. Відновлено з https://shorturl.at/5zJik