Розлади афективної сфери
Розлади афективної сфери (афективні розлади) – загальна назва групи психічних розладів, пов'язаних з порушеннями афекту. У класифікації DSM поєднує кілька діагнозів, коли основною ознакою передбачається порушення емоційного стану, які характеризуються змінами настрою, емоційної стійкості та здатності адекватно реагувати на ситуації. До них належать депресія, біполярний афективний розлад, тривожні розлади та інші патологічні стани, пов’язані з емоційною сферою. Класифікація афектів: простий афект – короткочасний розлад психіки, що виникає раптово під впливом зовнішніх чинників. Характеризується сильними емоціями (гнів, страх), частковим звуженням свідомості та руховим збудженням. Особа може описати свої емоції та не зазнає сильного виснаження. Фізіологічний афект – короткочасний стан з вираженим звуженням свідомості, зміненим сприйняттям та неконтрольованими діями. Може супроводжуватися амнезією. Вважається ближчим до психічних розладів, ніж до звичайних емоцій. Аномальний афект – розвивається на тлі непсихотичного розладу. Має змінені закономірності розвитку та залежить від психологічного та біологічного стану особи. Патологічний афект – короткотривалий психотичний стан із глибоким затьмаренням свідомості, сильним руховим збудженням та неконтрольованими діями. Містить три фази: Доаффективна (підготовча) – наростання емоційного напруження без контролю над реакціями. Вибухова – втрата контролю над поведінкою, агресія. Постаффективна – виснаження, сором, можливе нерозуміння подій.
Причини афективних розладів:
1. Генетична схильність. Може грати важливу роль у виникненні афективних розладів. Дослідження показують, що у людей з сімейним анамнезом афективних розладів ризик їх розвитку може бути вищим. Деякі гени, які впливають на нейрохімічні процеси у мозку, пов’язані з підвищеним ризиком розвитку афективних розладів.
2. Біологічні фактори. Хімічні дисбаланси в мозку можуть впливати на розвиток афективних розладів, зокрема знижений рівень нейротрансмітерів, таких як: серотонін, норадреналін, дофамін. Зміни в реакції гормональної системи, включаючи стресову відповідь, також пов’язані з цими розладами.
3. Психологічні чинники. Можуть впливати на вразливість до афективних розладів, зокрема: негативне самосприйняття, низька самооцінка. Важливу роль відіграють психосоціальні стресори, такі як: втрата близьких людей, травми, втрата роботи ,негативні життєві події. Допомагають в таких випадках: навчання позитивних розумових схем, оволодіння стратегіями управління емоціями, тощо.
4. Середовищні фактори. Оточення, в якому живе людина, впливає на ризик розвитку афективних розладів. Наприклад, можуть підвищити вразливість до цих розладів: небезпечне або дезорієнтуюче середовище, соціальна ізоляція, низький рівень соціальної підтримки, конфлікти у родині.
Простір Психологів. (03.03.2023). Афективні розлади. Відновлено з https://surl.li/retyiw
Струк, Р. (2022). Психологічні особливості афективної сфери осіб з птср. ст. 7. Відновлено з https://is.gd/WDmwh8
Класифікатор хвороб. Розлади настрою (афективні розлади) F30-F39. Відновлено з https://is.gd/NIWP3O