Синдром відкладеного рішення
Синдром відкладеного рішення. Синдром відкладеного рішення — це психологічний стан, коли людина постійно відкладає важливі завдання або прийняття рішень, навіть якщо вони мають серйозні наслідки. В основі цього явища лежить страх помилитися або знизити свою ефективність, що змушує відкладати дії на потім. Цей стан характеризується тим, що людина починає жити в очікуванні сприятливого часу для щасливого життя. При цьому життя, яким вона живе в сьогоденні, її не влаштовує, вона живе як би «на чернетку», в очікуванні якогось дива, після чого збирається почати жити заново. Чим більше виражений «синдром відкладеного життя», тим більше проявляється песимістичне ставлення до минулого, більша схильність сприймати сьогодення як незалежне від особистості, менша мотивація досягати цілей, загалом більше прагнення до досконалості та схильність до негативних думок про себе. Цей синдром є досить поширеним соціально-психологічним явищем сьогодення. Симптоми синдрому: 1) Відчуття втоми і безсилля, незалежно від фізичного стану; 2) Відчуття застою у житті; 3) Відсутність мотивації до змін; 4) Порівняння свого життя та інших; 5) Втрата інтересу до роботи, навчання чи інших видів діяльності, які раніше приносили задоволення; 6) Невпевненість у власних здібностях;
7) Страшно приймати рішення; 8) Відчуття втрати енергії під час виконання повсякденних завдань; 9) Втрата радості від життя.
Сердюк, Л. (2024). Синдром відкладеного життя: ознаки та поради психолога. New leaf. Відновлено з: https://surl.li/pfjauq
Альбіновська, С. (2023). Житиму після перемоги – що таке синдром відкладеного життя та як з ним боротися. Zprz.city. Відновлено з: https://surl.li/soysea
Боковець, О., Баннікова, С. (2024). Формування «синдрому відкладеного життя» в умовах війни. Психологія та соціальна робота, (2), 7-19. Відновлено з: https://surl.li/kfjhrl
Фрідріх, Н. (2023). Синдром відкладеного життя в структурі життєдіяльності особистості середнього віку. Відновлено з: https://surl.li/lsoqzy