Ненасильницьке спілкування
Ненасильницьке спілкування – це метод комунікації, розроблений Маршаллом Розенбергом на початку 1960-х років. Саме тоді він сформулював чотири правила спілкування без агресії, опираючись на гуманістичну філософію Махатми Ганді й на дослідження американського психолога Карла Роджерса, засновника методу клієнт-центрованої психотерапії. ННС допомагає по-новому виражати себе, створити душевний зв’язок з іншими людьми, вчить цінувати почуття й потреби, як свої, так і оточення, та давати одне одному якісний зворотний зв’язок.
Одна з основних тез ненасильницького спілкування – все, що ми робимо, служить на благо задоволення наших потреб. І якщо її застосувати в наших поглядах на інших людей, то виявляється, що негативні вчинки людей в ставленні до нас – це їхній спосіб задовольнити свої потреби. Відтак, можна допомогти їм знайти більш ефективні і менш руйнівні способи задовольняти свої потреби, ні в чому їх не звинувачуючи, не критикуючи, не соромлячись, що вони не такі, якими б нам хотілося їх бачити. Власне, визнання і прийняття цієї тези дозволяє проводити мирні перемовини між конфліктуючими сторонами, застосовуючи ННС як інструмент для врегулювання напружених ситуацій і примирення людей в різних сферах (сім’я, освіта, політика, бізнес тощо).
Ненасильницьке спілкування складається з 4-х компонентів:
1. спостереження (фіксація – наче ми «відеокамера» – того, що ми в конкретній ситуації бачимо, чуємо, відчуваємо на смак, нюх, дотик; безоцінне відображення тих дій/подій, свідками чи учасниками яких ми є);
2. почуття (наші переживання з приводу того, що ми спостерігаємо);
3. потреби («ресурси, яких потребує життя», актуальна нужда, яка в даній ситуації є незадоволеною або задоволеною, про що засвідчують, «сигналізують» наші почуття);
4. прохання (конкретні дії, про які ми просимо, аби покращити якість нашого життя).
Головіна, О. ( 6 Квітня 2021). Що таке емоційний інтелект, ненасильницьке спілкування та як мирно розв’язувати конфлікти. Відновлено з http://bit.ly/4h4kWBk
Бліхар, В. (22 жовтня 2021 року). Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві. Львівський державний університет внутрішніх справ. с. 86.
Розенберґ, Б. М. (2020). Ненасильницьке спілкування: мова життя / пер. з англ. О. І. Олійник. Ранок.