Антисоціальна поведінка
Антисоціальна поведінка – це будь-які навмисні повторювані діяння, що ігнорують соціальні стандарти, є шкідливими або деструктивними для групи людей або суспільства загалом. Вона розглядається як компонент девіантної поведінки, що порушує соціальні, культурні та правові норми. Антисоціальну поведінку поділяють на делінквентну (протиправну) та кримінальну (злочинну) залежно від ступеня соціальної небезпеки та тяжкості наслідків.
Делінквентна поведінка — це поведінка, яка полягає у вчиненні особистістю дрібних правопорушень, за які її не притягують до відповідальності. Вона може проявлятися у формах бешкетування, хуліганства, а також у вандалізмі, спрямованому на безглузде знищення культурних і матеріальних цінностей. Часто такі дії є наслідком недоліків у вихованні або прагненням особистості розважитися, обираючи для цього неприйнятні форми.
Кримінальна поведінка — це злочинна поведінка особистості, яка виявляється у вчинках, що суперечать нормам права і водночас нормам карного законодавства. Вона є більш серйозною формою антисоціальної поведінки, що загрожує суспільному порядку та безпеці.
Серед причин виникнення антисоціальної поведінки розглядають:
вплив зовнішнього середовища, наприклад, несприятливе виховання, відсутність соціальних норм у родині або спільноті;
генетична зумовленість, особливості темпераменту та характеру;
наявність в індивіда розладу особистості чи психічних хвороб, таких як антисоціальна психопатія;
прагнення подолати моральну кризу, екзистенційний вакуум, або пошук щастя через матеріальний достаток, владу чи насильство.
Наслідки антисоціальної поведінки виявляються через розгул злочинності, поширення алкоголізму та наркоманії, підвищення рівня депресії та самогубств (особливо серед молоді), порушення соціального порядку та зниження добробуту інших членів суспільства.
Антисоціальна поведінка є суттєвим криміногенним фактором, що вимагає комплексного підходу до її вивчення та профілактики в різних сферах: психології, соціології, кримінології та педагогіці.
Шевченко, В. В., & Костюніна, О. В. (2021). Психологічні особливості самооцінки у юнаків з девіантною та делінквентною поведінкою, 241-243. Відновлено з: https://shorturl.at/4pfYe.
Суліма, А. О. (2023). Причини та прояви девіантної поведінки підлітків з неблагополучних сімей. Науковий вимір соціально-педагогічних проблем сьогодення: збірник матеріалів 7 Міжнародної науково-практичної конференції (306-308). НДУ ім. М. Гоголя. Відновл
Тимошенко, В. І. (2019). Антисоціальна поведінка. Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 18. (с. 25–27). Відновлено з: https://shorturl.at/M4FCU.
Христук, О. Л. (2014). Психологія девіантної поведінки: навчально-методичний посібник. Львівський державний університет внутрішніх справ. Відновлено з: https://shorturl.at/mBd2u.