Психологічна стабільність

Психологічна стабільність особистості передбачає актуалізацію комплексу психо-адаптаційних процесів, які забезпечують емоційний комфорт шляхом збереження необхідної послідовності й узгодженості певних функцій та дій особистості, залученої до суспільного життя. Це основний елемент суб'єктивно сприйманого почуття безпеки, без цієї основи людина втрачає почуття контролю, ускладнює або неможливо досягти поставлених цілей та соціальних ролей.

Ознаки:
1.Осмислення особистістю власного життя, усвідомлення ціннісно-цільових пріоритетів, побудова картини майбутнього, здійснення відповідальних життєвих виборів, стійкість до негативних психологічних впливів, здатність перетворювати зовнішні перешкоди й труднощі у фактор власного розвитку.

2.Забезпечення психологічної стабільності людини передбачає формування певних якостей суб'єкта, а саме: активності, відповідальності, рефлексивності, цілеспрямованості, здатності до саморегуляції та самоуправління.

3.Зокрема, дотримання елементарних правил користування соціальними мережами сприятиме збереженню психічного здоров'я та актуалізації суб’єктивного відчуття щастя.

Джерела:

Можаровська, Т. В., & Литвинчук, А. І. (2020). Щастя і тривога як елементи концепту «психологічна стабільність», 267. Відновленно з https://shorturl.at/LqvAT

Захаров, Д. Д. (2021) Психологічна стабільність як основний елемент безпеки. Відновлено з https://shorturl.at/W7UzT

Вейвей, С. (2018). Виконавська стабільність майбутнього вчителя музики: сутність і характерні особливості. Відновлено з https://shorturl.at/F5E05

Лукасевич, O. (2015). Емоційна стабільність особистості: теоретичне конструювання та методологічна рефлексія проблеми. Psychological Prospects Journal, (25), 142-151. Відновленно з https://shorturl.at/xbvD8