Втрата сенсу життя

Втрата сенсу життя — це психоемоційний стан, коли людина не може знайти значущості та мети у своєму існуванні, що веде до відчуття безглуздості і порожнечі. Цей стан може виникати через серйозні життєві труднощі, такі як розчарування, страждання, фізичні або психологічні хвороби, а також через втрату важливих життєвих орієнтирів. Втрата сенсу життя є однією з головних причин самогубства, оскільки людина, яка переживає таке відчуття, може почуватися безнадійною і переконаною, що її життя не має цінності. Втрата сенсу також пов'язана з відсутністю внутрішньої гармонії, коли людина не здатна знайти баланс між своїми емоціями, бажаннями і реальними можливостями. У психологічному контексті це явище можна розглядати як кризу ідентичності, коли людина втрачає зв'язок зі своїми внутрішніми прагненнями, переконаннями та цілями.

Джерела:

Крисько, А. (2023). Самогубство як втрата сенсу життя людини. Соціально-гуманітарні аспекти розвитку сучасного суспільства, 151-155. Відновлено з http://surl.li/fyfnnb

Матвєєв, В. (2017). Розуміння сенсу життя в сучасному крішнаїтському вченні: аспект самореалізації особистості. Втрата і знаходження сенсу в бутті людини: можливості психоаналізу і арт-терапії,38-45. Відновлено з http://surl.li/spsfkk

Цимбал, В. В. (2018). Потреба в пошуку сенсу життя. Формування особистості як чинник розвитку громадянського суспільства в Україні, 27-29. Наукове видання. Відновлено з http://surl.li/ovdomb