Емоційна стійкість
Емоційна стійкість – це інтегративна властивість особистості, що виявляється в умінні підтримувати динамічну рівновагу між збереженням адекватної поведінки в емоційно значимій ситуації і відновленням або підтриманням цілісності особистості, її комфортного емоційного стану після стресу.
Ознаки:
a) Емоційна стійкість визначається як властивість, що включає емоційні, вольові, інтелектуальні та мотиваційні компоненти, які забезпечують досягнення мети навіть у стресових ситуаціях. Ця властивість сприяє гармонізації внутрішніх процесів та стабільності поведінки.
б) Зіставивши думки різних науковців, П. Зільберман визначає емоційну стійкість як «інтегративну властивість особистості, що характеризується такою взаємодією емоційних, вольових, інтелектуальних і мотиваційних компонентів психічної діяльності індивіда, яка забезпечує оптимальне успішне досягнення мети діяльності у складній емотивній ситуації» (4, 152). Розглядаючи емоційну стійкість як адаптацію до емоційно значимої ситуації, вчений виділяє дві її стадії: а) перша – стадія емоційної реактивності. Для неї характерні вегетативні зрушення, що виникають в організмі під емоціогенним впливом; б) друга – стадія емоційної адаптації до вегетативних зрушень, суть якої полягає у пригніченні виниклих вегетативних зрушень, а також саморегуляції, спрямованій на збереження доцільної поведінки.
в) У поняття «емоційна стійкість» включають різні емоційні феномени. Деякі вчені розглядають емоційну стійкість як «стійкість емоцій», а не як стійкість людини до емоціогенних впливів. При цьому під «стійкістю емоцій» розуміють різні поняття: стійкість емоційних станів, відсутність схильності до частої зміни емоцій, емоційна стабільність тощо. Таким чином, в одному понятті поєднують різні явища, які не відповідають поняттю «емоційна стійкість», що зумовлює велику кількість визначень цього явища, які суттєво відрізняються одне від одного.
Трофаїла, Н. (2020). Емоційна стійкість - запорука успішної, професійної діяльності педагогів. Відновлено з https://bit.ly/4g1A01n
Кравчук, С. Л. (2014). Психологічні особливості емоційної стійкості. Відновлено з https://bit.ly/3PJ6GSr
Кочубей, Т. Д., Семенов, А. А. (2013). Наукові підходи до вивчення емоційної стійкості як особистісної лідерської якості. Відновлено з https://bit.ly/40hoRDu