Розлади прив’язаності
Розлади прив’язаності - це психологічний стан, що порушує емоційне благополуччя та ускладнює формування і підтримку міжособистісних стосунків.
Хоча ці проблеми зазвичай виникають у немовлят, вони можуть затримуватись і проявлятись навіть у дорослому віці. Проблеми з прив’язаністю не є формальним клінічним діагнозом; однак цей термін часто використовується для опису ненадійних стилів прив’язаності у дорослих. Особи, які демонструють такі стилі, можуть виявляти ухилення, двозначність у своїх стосунках або показувати дезорганізовану та невмотивовану поведінку.
Хоча причини розладів прихильності можуть бути різними, експерти вважають, що вони можуть бути наслідком неадекватного догляду. Приклади можуть включати переживання фізичного чи емоційного насильства чи зневаги або переживання травматичної втрати.
Типи і ознаки:
1.Реактивний розлад прив’язаності.
Діти з таким типом прив’язаності зазвичай намагаються усунути себе від соціальної взаємодії, оскільки вважають стосунки небезпечними. Ці діти часто стають замкнутими, нечутливими та надмірно незалежними.
Діти з реактивним розладом прив’язаності зазвичай не шукають і не реагують на комфорт, навіть коли вони засмучені. Через негативний досвід спілкування з дорослими на ранньому етапі життя вони також можуть відчувати труднощі з вираженням емоцій і формуванням стосунків з іншими.
2.Розлад соціальної активності
Розлад соціальної активності є ще однією формою розладу прихильності дитини. Діти з таким типом прив’язаності можуть бути дуже товариськими. Вони також можуть бути надзвичайно дружніми до незнайомців, потенційно ставлячи себе в небезпечні ситуації.
Volodymmyr(2024). Ознаки та причини проблем зв’язку. Світ погляд - неймовірні історії. Відновлено з: bit.ly/4g0KIoI
Attachment Project. (н.д.). Attachment disorders. 2020-2025 MindOnly Відновлено з : bit.ly/40FQU0Q
Healthline. (н.д). Attachment disorder in adults. Healthline. Відновлено з: bit.ly/4g4FuIz