Сенсорна депривація
Сенсорна депривація– це обмеження або позбавлення сенсорних стимулів, таких як зорові, слухові, тактильні або смакові. Наприклад, тривале перебування в темряві, тиші або обмеженому просторі може викликати сенсорну депривацію.
Дефіцит сенсорної інформації будь-якої модальності актуалізує в підлітка потребу переживання емоційно забарвлених відчуттів та породжує емоційний голод. Збільшення часу перебування дитини в умовах сенсорної депривації сприяє розвиткові загальмованості, депресії, апатії, що мають флуктуаційну й амбівалентну природу та можуть змінюватись ейфорією, дратівливістю й агресивністю.
Симптоми:
1.Порушення мови та концентрації уваги;
2.Порушення мислення та здатності особи зосереджуватися на головному об’єкті;
3.Розлад орієнтації в часі;
4.Переважання творчого мислення, тобто домінування мислення фантазій та мрій;
5.Занепокоєння та потреба в активності;
6.Наявність соматичних відчуттів, серед яких: постійні головні болі, біль у спині, потилиці, очах, свербіж та сухість;
7.Ілюзія та омана сприйняття навколишньої дійсності;
8.Нерегулярна зміна стану неспання та сну;
9.Постійна наявність параноїдальних ідей, так званих галюцинацій;
10.Постійна присутність тривоги та страху;
11.Порушення когнітивних процесів.
Ukrainian Psychology Hub(2024р.). “Депривація це -”. Відновлено з: https://shorturl.at/MOSFX
Гошовський Я. (2011р.). Феноменологія депривації: системний теоретико-емпіричний дискурс (с.5). Відновлено з: https://shorturl.at/pR76o
Гончарук В.В. (2023) Дослідження властивостей нейродинамічних функцій та працездатності головного мозку у дітей в умовах сенсорної депривації. Херсонський державний університет. Відновлено з: https://shorturl.at/mHxCg