Детонація

Детонація – процес хімічного перетворення ВР, який поширюється з постійною швидкістю, що перевищує швидкість звуку в даній речовині, і супроводжується виділенням теплоти (детонація – походить від французького detonner:- фальшивити, тобто процес був названий «фальшивим горінням»). На відміну від горіння детонація являє собою комплекс потужної ударної хвилі та її фронт зони хімічного перетворення речовини, який іде за нею.

Одним з перших, хто почав вивчати фізику горіння і вибуху, був Т. Гротгус
У 1881 році, досліджуючи процеси горіння газів у трубах, чотирма французькими вченими П. Бертло, П. Вьяль і, незалежно від них, Е. Маляром і А. Ле Шательє експериментально було відкрито явище детонації в газах. З іменами цих чотирьох дослідників пов’язано доведення існування певної граничної швидкості вибухів для даної вибухової суміші. Виявилося, що займання може розповсюджуватися із швидкістю кілька тисяч метрів на секунду. За теорією Бертло при вибухах виникають два роди хвиль – вибухова і звукова. Він вважав, що вибухова хвиля, одного разу утворившись, поширюється без ослаблення. Звукова хвиля теж може передавати миттєвий тиск, але поступово втрачає свою інтенсивність.

Джерела:

Соболєв, В. В., Терещук, Р. М., & Григор’єв, О. Є. (2017). Технологія та безпека виконання підривних робіт. https://cutt.ly/9wZQHFbf