Тон

Тон — надсегментна одиниця мовлення; носієм тону виступає голосний звук, але в деяких мовах можуть і приголосні.
Акустичним корелятом тону є так звана частота основного тону (ЧОТ), що визначається частотою вібрації голосових зв'язок. З акустичної точки зору ЧОТ — це перша гармоніка мовного сигналу. У кожного мовця базова частота основного тону індивідуальна і обумовлена особливостями будови гортані.
Підвищення ЧОТ сприймається слухачем як підвищення тону.

Джерела:

Тон : Універсальний словник-енциклопедія. (2006). Львів: ТЕКА: 4-те вид.

Ковалів. Ю. І.(2007). Літературознавча енциклопедія : Тон, або Музичний наголос . Київ : ВЦ «Академія»