Фонологічна витривалість

Фонологічна витривалість - це здатність швидко генерувати слова, що починаються з певної літери або звука. Це важливий аспект мовної компетенції, який визначає, наскільки ефективно людина може утримувати та обробляти фонеми, слухові послідовності та інші звукові одиниці в мовленні.
Здатність до фонологічної витривалості має значення в процесі вивчення мови, читання та письма. Люди з високою фонологічною витривалістю здатні легко розрізняти та аналізувати звукові структури слів, що сприяє поліпшенню навичок читання та розуміння мовлення. З іншого боку, проблеми з фонологічною витривалістю можуть призводити до труднощів у вивченні мови, особливо у читанні та написанні.

Джерела:

Коваль, Л. (2016). Фонологічна витривалість як показник розвитку фонологічної свідомості молодших школярів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія, 35, 54

Pérez-García, M., Carnero-Pardo, C., Del Ser, T., García-Rodríguez, B., Llanero-Luque, M., Martínez-Sánchez, F., … & SCAND (2024). Phonological fluency norms for Spanish middle-aged and older adults provided by the SCAND initiative (P-M-R). Journal of the

Білодід, І. К. (1969). Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Наукова думка

Скляренко, В. Г. (1979). Історія укр. мови. Фонетика. Наукова думка.