Електронний багатомовний

термінологічний словник

Electronic Multilingual Terminological Dictionary


Військова справа

Вибух

Розрив вибухової речовини, спеціального снаряда, оболонки чого-небудь і т. ін., з дуже сильним звуком і великою руйнівною силою називається вибух. Вибух зумовлює утворення ударних хвиль і сильну руйнівну дію на навколишнє середовище.
Види вибухів: хімічні, фізичні та ядерні.
Хімічні вибухи відбуваються шляхом надзвичайно швидкого хімічного перетворення речовини з виділенням великої кількості теплоти та утворенням газоподібних продуктів. Фізичні вибухи відбуваються без зміни хімічного складу речовини, зазвичай як наслідок фазового переходу речовини або надшвидкої дезінтеграції. Ядерні вибухи відбуваються в результаті ядерної реакції, що відбувається в ядерному реакторі або в ядерній бомбі.

Джерела:

Білодід, І. К. (Ред.). (1970—1980). Словник української мови. Інститут мовознавства. Київ: Наукова думка.

Грінченко, Б. Д. (Ред.). (1907–1909). Словник української мови. Київ: Україна.

Лідман, С. (1999-2006). Універсальний словник-енциклопедія. Київ: Україна.

Частина мови іменник
Рід чоловічий рід
Істота/неістота неістота
Називний вибух
Родовий вибуху
Давальний вибухові, вибуху
Знахідний вибух
Орудний вибухом
Місцевий на/у вибуху
Кличний вибуху