Ув’язнення

Ув’язнення - стан примусового перебування в певному місці, наприклад, у в’язниці.
Ув’язнення у військовій справі може мати кілька значень залежно від контексту. Найпоширенішими серед них є попереднє ув'язнення та полон.
Відповідно до Закону України "Про попереднє ув'язнення" попереднє ув’язнення - це запобіжний захід, який застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили, з метою:
1) запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду;
2) запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю.
Установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є:
1) слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України;
2) гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
3) ізолятори тимчасового тримання (в окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій);
4) дисциплінарний ізолятор або карцер установи виконання покарань чи на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (у випадку притягнення до відповідальності особи, яка вже відбуває покарання, за інший злочин).
Полон — обмеження свободи особи, що брала участь у військових діях, з метою недопущення його до подальшої участі в них. Особа, що потрапила в полон називається полонений.

Джерела:

Полон. (2023). Словник української мови. Відновлено з https://bit.ly/4bev2gr

Про попереднє ув’язнення. № 3352-XII § розд. II ст. 1. (1993).

Ув’язнення. (2023). Словник української мови. Відновлено з https://bit.ly/42jDU0c