Вільна варіація

У фонетиці та фонології вільна варіація (від лат. variatio – зміна, різноманітність) – це альтернативна вимова слова (або фонеми в слові) , яка не впливає на значення слова. Вільний варіант є «вільним» у тому сенсі, що інша вимова не призводить до іншого слова чи значення. Це можливо тому, що деякі фонеми є взаємозамінними та можуть бути замінені один одним або сказати, що вони мають частковий розподіл. В літературі найбільш поширена у фольклорі, де кожний твір під впливом імпровізації виконавців видозмінювався, зберігаючи при цьому зміст. У музиці – це зміна фактури, тональності, гармонії, тембра, інструментів. Особливо багатими варіаціями є спів хорового виконання. Багатаголосий спів зберігає основний мотив при постійній змінюваності інших голосів хорової фактури.

Джерела:

Макгрегор, В. Б. (2009). Лінгвістика: Вступ. Блумсбер.

Волков А. (2001). Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці: Золоті литаври.

Протопопов В. (1967). Варіаційні процеси у музичній формі. М: Музика.