Регресивна асиміляція

Регресивна асиміляція — це асиміляція, за якої артикуляція наступного звука впливає на артикуляцію попереднього — і змін зазнає попередній звук. За сусідством звуків асиміляція буває контактною (суміжною) та дистактною. Якщо уподібнення звуків відбувається за всіма параметрами творення, то асиміляція називаються повною, якщо ж ні — то неповною. В українській мові частіше відбувається саме регресивна асиміляція, коли дзвінкі шумні приголосні перед глухими втрачають голос, що в певних випадках позначається й на орфографії; тхнути, скривдити, спечений, сформований.

Регресивна асиміляція – зміна попереднього звука під впливом наступного: хто (із къто), рушник (ручьникъ).

Регресивна асиміляція (regressive assimilation) означає зміну одного звуку під впливом наступного звуку: e.g. newspaper[ˈnjuːzpeɪpə(r)], де звук [z] стає глухим під впливом наступного глухого приголосного.

Джерела:

Регресивна асиміляція. (n.d.-b). Retrieved from https://web.archive.org/web/20211029124552/https://studfile.net/preview/7433390/page:7/

Розгон, В. В., Лукіянчук, І. В. (2021). Лінгвістичний розбір. Умань: ВПЦ «Візаві».

Гаращук, Л.А., Левицький, А.Е. (2013). Навчальний посібник з практичної фонетики для студентів факультету іноземних мов. (2-ге вид.) Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка.