Електронний багатомовний

термінологічний словник

Electronic Multilingual Terminological Dictionary


Військова справа

Приціл

Приці́л – приладдя для наведення зброї на ціль, призначені для контролю положення каналу ствола у просторі стосовно точки прицілювання.
Приціл також може бути використаний для спостереження за полем бою та вибору цілі.
Існує два види наведення зброї: пряме та непряме:
● Під час прямого наведення точкою прицілювання є ціль.
● Непряме наведення виконується візуванням по деякій допоміжній точці, положення якої відоме стосовно цілі.
За приналежністю до зброї приціли поділяються на артилерійські (також мінометні та зенітні), авіаційні, стрілецькі, танкові, ракетних комплексів тощо. За принципом дії приціли бувають механічні, оптичні (у тому числі інфрачервоні), телевізійні, лазерні, радіолокаційні. Залежно від потреби участі людини у процесі прицілювання – на автоматичні, напівавтоматичні та неавтоматичні.

Джерела:

Вікіпедія. Приціл. Відновлено з: https://uk.wikipedia.org/wiki/Приціл

Частина мови Іменник
Рід чоловічий рід
Істота/неістота Неістота
Називний приціл
Родовий прицілу
Давальний прицілу, прицілові
Знахідний приціл
Орудний прицілом
Місцевий на/у прицілі