Навідник

Навідни́к – у військовій справі – військова посада військовослужбовця у відділеннях (обслузі, екіпажах, групах та секціях) різних родів військ Сухопутних військ, який виконує завдання щодо вогневої підтримки особового складу з кулеметів, комплексів озброєння бойових машин, танків, бронетранспортерів або солдат зі складу обслуги артилерійських систем, головним обов'язком якого в бою є наведення гармати (гаубиці, міномета тощо) на ціль.
Військове звання у Збройних Силах України (як правило) – старший солдат.
Під час виконання бойового завдання у складі екіпажу танка навідник веде вогонь з танкової гармати і спареного (зенітного) кулемета по цілях, які йому визначає командир танка або він виявляє самостійно. Головним завданням навідника-професіонала є швидке й точне наведення озброєння бойової машини в ціль і здійснення пострілу.

Джерела:

Вікіпедія. Навідник. Відновлено з: https://uk.wikipedia.org/wiki/Навідник